Макс проти Льюїса (та Валттері), Леклер у зарубі з Гаслі, пілотами McLaren, Сайнсом та Алонсо. Плюс потенційні прориви нагору Переса, Цуноди та Феттеля.
СКОРІШ БИ ГОНКА!
Є два фактори, якими не можна нехтувати.
Перше погода. Вчора на кваліфікації, титри показували поривчастий вітер, то 15 то 20 м/с...
Пілоти завжди жаліються на пориви вітру і на нього списують всі невдачі і помилки...
Нині:
В пятницу и в субботу в Бахрейне было жарко, но не так ветрено, как две недели назад на тестах. В ночь на воскресенье ветер начнёт усиливаться, днём его скорость возрастёт до 48 км/ч – возможна песчаная буря, но к вечеру условия должны улучшиться.
Другий фактор, шинна стратегія.
Четверо гонщиков в первой десятке стартуют на Medium – Ферстаппен, Хэмилтон, Боттас и Гасли, а во второй почти все наверняка выберут Mediun или Hard.
Зрозуміло, що перечислені гонщики мають перевагу і пересидять всіх інших з першої десятки.
Прогнозується прорив Переса і Цуноди.
Ну і не можна виключати форс-мажор.
Аварія на початку гонки, сафеті кар, дадуть можливість перезутися іншим в твердіші шини і тепер їм отримати перевагу...
Тут так, я запитува на що більше затрачається часу, на заміну шин чи на дозаправку, ти кажеш про форс-мажор, ну це і коли не стигають витягнути шланг із баку))
Аварія на початку гонки, сафеті кар, дадуть можливість перезутися іншим в твердіші шини і тепер їм отримати перевагу...
Так шо нині буде весела гонка...
В Сахире заход в первый поворот довольно таки широкий, так что аварии там - это редкость. К тому же не забываем, что в этом сезоне гонка в Бахрейне будет проходить при естественном освещении, а не искусственном, поэтому процент неожиданностей значительно сокращается.
Якщо взяти статистику гонок в Сахире, то там десь в середньому почується три сходи, и то по причині технічно-механічно, а так як початк сезону, то скоріш за все іменно це і ірозманітить гонку
Всьо, обсужденія закінчилсь, а я так і не дізнався на що більше затрачається часу, на заміну шин чи на заправку палива.
Ну не цікавлюся я формулою-1, і цікаві нюанси, наприклад чи діє ще правило на кількість палива страті в гонці, ну яке залишилося після кваліфікації, та є дуже багато моментів для обговорення, а чи потрібно обговорювати???
В сезоні 2020 року було десять підстопів близькими до 2 с.
В основному це робота механіків Ред Була і Вільямса.
Найшвидший під-стоп належить Ред Булу 1.88с
Я десь це і маю на увазі, це як підбір змазки і біатлоні, навіть ще більш вагоміше, і не тільки робота механіків, а й стратегів, зрозуміти скільки вигідно піт-стопів, і від цього оприділити скільки заливати палива, щоб болід легшим був. Інколи бачив, і не міг зрозуміти, як так получалося що не встигали витягнути шланг із баку, там все повинно до долі секунди бути відлаженним, торму і цікавився по птанню нащо більше затрачається часу, бо на перший погляд мало б здаватися що складніше поміняти шини. а тут часто бувало що не скоректували із заправкою, питання а в чому пролема, не розрахували скільки палива потрібно
Всьо, обсужденія закінчилсь, а я так і не дізнався на що більше затрачається часу, на заміну шин чи на заправку палива.
Ну не цікавлюся я формулою-1, і цікаві нюанси, наприклад чи діє ще правило на кількість палива страті в гонці, ну яке залишилося після кваліфікації, та є дуже багато моментів для обговорення, а чи потрібно обговорювати???
Дозаправки були в формулі з 1994 до 2009 рр.
В 2010 збільшилися баки, збільшилися боліди, топливо знову почали заливати з розрахунку на всю гонку.
Я десь це і маю на увазі, це як підбір змазки і біатлоні, навіть ще більш вагоміше, і не тільки робота механіків, а й стратегів, зрозуміти скільки вигідно піт-стопів, і від цього оприділити скільки заливати палива, щоб болід легшим був. Інколи бачив, і не міг зрозуміти, як так получалося що не встигали витягнути шланг із баку, там все повинно до долі секунди бути відлаженним, торму і цікавився по птанню нащо більше затрачається часу, бо на перший погляд мало б здаватися що складніше поміняти шини. а тут часто бувало що не скоректували із заправкою, питання а в чому пролема, не розрахували скільки палива потрібно
Про топливо.
Хочу згадати одну байку-історію.
Мова піде про неймовірну гонку, Монако 82.
Неймовірну, бо фінішував тільки один гонщик Рикардо Патрезе,
а лідери які його випереджали зупинилися на останньому колі через закінчення топлива.
Божевільна гонка, божевільне останнє коло...
.......Квалификация осталась за Renault RE30B Рене Арну – сложно сказать, радовались этому во французской команде или нет. Ведь для пилота из Гренобля этот субботний успех стал уже 12-м за три последних года, но еще ни разу в 11 предыдущих попытках он не смог доехать первым до клетчатого флага. Две-три поломки на один финиш – такова цена мощности «турбомонстра». А вот вторая стартовая позиция Риккардо Патрезе на Brabham BT49D стала определенной неожиданностью – прежде по ходу сезона итальянец так высоко не поднимался.
Гонку поначалу возглавлял Арну, а вот на второе место в Ste Devote прорвался Бруно Джакомелли. Компания Alfa Romeo продолжала тратить немалые деньги на заводскую команду, но 179-я модель, созданная немолодым уже Карло Кити, отличалась надежностью Renault при заметно меньшей скорости. Вот и на этот раз Джакомелли проехал до поломки приводного вала всего четыре с половиной круга.
После схода итальянца к Арну во главе гонки присоединился его напарник Ален Прост. На кочковатом асфальте Монако точно организовать работу «внутренней аэродинамики» было довольно сложно, так что по ходу дистанции могли произойти любые сюрпризы – достаточно было слишком глубоко заскочить на бордюр или сместиться с траектории на пыльный асфальт. Именно так и произошло с лидером – на 15-м круге бело-желтая машина Рене закрутилась и заглохла. То был один из редких случаев, когда сход Renault не стал следствием поломки.
Накал событий заметно спал. Машины начала 80-х – широкие, угловатые, с длинными боковыми понтонами и на широченных сликах – мало подходили для обгонов в Монте-Карло. Прост, Патрезе и пилот единственной Ferrari Дидье Пирони уверенно занимали три первых места, позади тоже не было ни перестановок, ни сходов среди сильных гонщиков. И все, наверное, так и закончилось бы, если б дело происходило в каком-нибудь другом году. Но нет, на дворе был 1982-й. И за десять кругов до финиша начался дождь!
Первым улетел в рельсы Кейо Росберг. Усатый любитель табака, пришедший в Williams на место Алана Джонса, поскользнулся и разбил машину. Мало кто в этот момент мог подумать, что меньше, чем через полгода, финн примерит на себя чемпионскую корону. Но судьбе было угодно именно так… А события на трассе продолжались. Один за одним «радость» встречи с ограждением познали Микеле Альборето из Tyrrell, американец ирландского происхождения Дерек Дейли (нанятый Фрэнком Уильямсом после бегства из команды Карлоса Рейтеманна) – а за три круга до финиша на выходе из туннеля разбил машину и Прост!
Риккардо Патрезе вышел в лидеры, но продержался первым недолго – за полтора круга до клетчатого флага Brabham 26-летнего итальянца закрутило в шпильке, известной в те годы под названием Loews. Бело-синяя машина почти перегораживала дорогу, кранов в Монако четверть века назад еще не было, поэтому судьи подтолкнули пилота – и тот покатился вниз, к набережной, сумев запустить мотор. Дождь моросил по-прежнему, и из-за большого числа сходов Риккардо все еще претендовал на подиум.
Можно только представить его удивление, когда на последнем круге, въехав в тоннель, гонщик обнаружил там стоящую Ferrari Пирони – тому не хватило бензина, и в бессильной злобе француз выбирался из кокпита. А проехав чуть дальше, Патрезе застал за этим же самым занятием и своего соотечественника Андреа де Чезариса – в кои-то веки римлянин не допустил за гонку ни единой ошибки, но в баке его Alfa Romeo тоже не осталось ни капли!
Для пилота Brabham это стало настоящим подарком судьбы – и Патрезе понесся к первой в карьере победе. Комментаторы телевидения и радио срывали голос, пытаясь описать происходящее, а на капитанском мостике улыбался довольный Берни Экклстоун: удача вновь была на его стороне. Пирони и де Чезарис также оказались на подиуме, так как проиграли всего один круг.
Таким же было и отставание гонщиков Lotus Найджела Мэнселла и Элио де Анжелиса – оба счастливо избежали проблем и принесли Колину Чепмену целых пять очков, хотя еще десять минут назад занимали места в конце первой десятки. Наконец, шестым был классифицирован Дерек Дейли – после своей аварии он невозмутимо продолжил гонку без заднего крыла и с хлещущим из коробки передач маслом. Как оказалось, совсем не зря...
Про топливо.
Хочу згадати одну байку-історію.
Мова піде про неймовірну гонку, Монако 82.
Неймовірну, бо фінішував тільки один гонщик Рикардо Патрезе,
а лідери які його випереджали зупинилися на останньому колі через закінчення топлива.
Божевільна гонка, божевільне останнє коло...
Цікаво, буває ж таке......Я цікавився і дивився , не памятаю який це був рік, це коли за команду Вест Макларен виступали Кунтхард і Хаккінен