Південний берег Криму
З Білгорода-Дністровського, ми мандруємо далі на південь України.
Історія відбувалася в той час, коли дерева були зеленими, ми юними, ще не було війни і Крим був "наш", а не анексований...
На календарі був 2012 рік. Підходили травневі вихідні. Постало питання, як їх з користю провести. Виникла ідея, дружино, а давай махнем в Крим...
Але організувати все дуже тяжко, така поїздка планується місяцями...
Не на того напали. За пару годин в мене вже квитки на Сімферопіль.
Заброньована хата в Алушті.
Домовлені екскурсії в Севастополі і Сімферополі.
Спонтанний збір.
Ввечері відразу дорога.
Виїзджаємо. Доба в поїзді, то не так багато.
Сімферополь.
Таксісти. Маршрутчики.
Нєєє, в мене вже і вся логістика прорахована, вичитані всі місцеві лайфхаки.
Алушта. Поселення.
Ялта, ботанічний сад. Море.
Наступний ранок.
Вдосвіта на Севастополь.
Зустрічаю знайому знайомого. Вона нам проводить двогодинну екскурсію по місту.
Надзвичайно цікаво.
Незавчиними фразами, а академічно-інтелігентно. Дівчинці так само цікаво, вона має україно-мовну практику.
Буденна картина тогочасного Севастополя:
Дивимося Херсонес, щиро дякуємо нашому гіду, запрошуємо до Львова.
Потім вирушаємо покататися на морському трамвайчику.
Ну, простий катер в місцевій бухті, від нього найбільше вражень.
Помічаю якусь фортифікаційну споруду:
Костянтинівський форт:
В бухті ще безтурботно відпочиває "Гетьман Сагайдачний":
Вражень багато.
Летимо назад на базу.
Покатушкі на тролейбусі окрема тема.
Стоїш собі ззаді, і через величезне панорамне вікно насолоджуєшся безкінечними краєвидами.
Море.
Новий ранок.
Треба ще багато всього встигнути.
Нині Ай-Петрі.
Татари дуже дружелюбні і приємно щирі. Розуміють солов`їну і головне нею стараються відповідати. Приємно.
Ялта.
Повна екскурсія.
Ай-Петрі.
Пригоди.
Тут трішки зупинюся.
Мені два дні мусолили око сірі непривітні Кримські гори. Скелі одні.
Ну привик я до вічнозелених Карпат. Де красота і душа співає. Де ні один камінчик, ні одна гілочка тебе не образить, де безкінечно наповнюєшся енергією.
А тут чужина. Нарешті почав привикати, акліматизовуватися.
Перелом відбувся на самій горі.
О той перепад висоти в 1200 м зробив своє...
Як мене порвало, я рипенив, як ненормальний. Я признав Кримські гори, вони чудові.
На Говерлі там на км вище, але і долина там ближче,
а тут просто прірва.. і горизонт над морем...
Хочете відкрию секрет?
Земля кругла.
З Ай-Петрі то добре видно!
Спуск на доісторичному канатному вагончику. Круть.
І знову катер, знову морська прогулянка.
І тут неймовірне захоплення.
Я знав термін "Ластівчине гніздо", але не розумів як воно гарно вигдядає, та той палац фантастичний, в дісней на обкладинку:
Одна з моїх улюблених фото:
«Ластівчи́не гніздо́» (крим. Qarılğaç yuvası; рос. Ласточкино гнездо; грец. Φωλιά Καταπιείτε το) — пам'ятка архітектури та історії, розташована на 40-метровій скелі Ай-Тодорського мису в смт Гаспра.
Нам дають декілька хвилин наповнитися враженнями і ми пливемо далі.
Фото яке безмежно люблю.
Воронцовський палац, на фоні "Ай-Петрі", гора, в яку закохався з першого разу:
Воронцо́вський пала́ц — пам'ятка архітектури та історії в м. Алупка:
Часу мало, піднімаємося і вже вхід:
Бігом, галопом по європах, подивилися і знову на катер - в Ялту.
Вражень аж забагато.
Знову підйом удосвіта.
Море.
Магазинчик з заводськими марочними винами.
Сімферополь.
Знайомий знайомого проводить нам екскурсію.
Пакуємося в поїзд і до хати.
Під добре вино ми ще добу ділилися враженнями і по сто разів обговорювали кожну деталь.
Це була найемоційніша і найнаповненіша поїздка мого життя...
Бонус до розповіді...
ПіСі. Я захотів проковтнути маленький морський кран:
буде ше...